Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

ЗНО і будь-які інші іспити в школі і ВНЗ мають бути негайно приведені у відповідність до реалій інформаційної епохи. Звісно, формат «перевірки» засвоєння вивченого — «нічим не користуємось, все тільки з голови» є «священною коровою» сьогоднішньої, точніше вчорашньої, системи освіти.

Якщо відмовитись від цього середньовічного суто «схоластичного» методу визначення ефективності навчання, радикально зміниться вся нинішня система освіти і уявлення про те, що є справжнім знанням.

Тоді ми нарешті зрозуміємо, що замість того, щоб займатись сізіфовою працею з підготовки зубрилок-енциклопедистів (з алгоритмом дії «вивчив – склав іспит – забув), варто вчити наступне покоління мислити й аналізувати, бути готовим до змін, здатності самостійно ці зміни робити…

Тоді ми збагнемо глибинний зміст фрази «Освіта — це те, що залишається після того, як усе вивчене в школі вже забуте» і почнемо вибудовувати освіту, яка ґрунтується на цінностях.

Тоді раз і назавжди закінчиться епоха репетиторів, яка настала в українській освіті після запровадження ЗНО.

Тоді ми почнемо акумулювати ідеї справжніх змін у шкільній освіті, реалізація яких дозволить зробити:

• важке легким, невимушеним (hard into easy) — вчитися можна мимоволі!
• повільне швидким (slow into fast) — сучасні методи пошуку та обробки інформації (кваліфіковано гуглити).
• нудне розвагою (boring into fun) – вчитися можна граючись!
• неможливе можливим (impossible into possible) – індивідуальні освітні програми.
• несуттєве (необов'язкове) незамінним (dispensable into indispensable) – критичне мислення!
• сумнівне на таке, що викликає довіру (doubt into trust) – змішане навчання тощо.

Оригінал