Ініціатори руху EdCamp, який має на меті подолати бюрократичні процеси в українській школі, пропонують створити робочу групу, яка має розробити схему, що регламентує та стримає шкільну «паперотворчість». Про це йдеться у пропозиціях EdCamp, що містяться у проміжному звіті за результатами опитування в рамках спільної ініціативи руху EdCamp і МОН з дебюрократизації шкільної діяльності «Діти і папери: як досягти балансу у школі?».
     В EdCamp зазначають, що в опитуванні взяли участь 6 399 педагогів та 2 282 шкільних адміністраторів, які представляють усі області та типи населених пунктів України.
   Аналіз опитування свідчить про те, що вчительство, у середньому, працює 66 годин на тиждень, з яких на ведення документації йде 7, а управлінський персонал – 76, з них на «паперову творчість» витрачається 12 годин.
     Результати дослідження показують, що кількість справ, яку, в середньому, налічує номенклатура сучасної української школи, дорівнює 72.
    «Найбільш марнотратними документами, на думку вчительства, є «Облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу», «Звіт про відвідування семінарів, круглих столів, тренінгів тощо» і «Звіт про виконання міських, регіональних, обласних, державних програм», а на думку адміністрації такими документами є «Плани та звіти з проведення виховних та предметних заходів», «Особові справи учнів / учениць після закінчення школи», «Книга протоколів педради» і «Книга протоколів засідань піклувальної ради, батьківського комітету та учнівського комітету», - зазначають ініціатори дослідження.

Також респонденти акцентували увагу, що попередні кроки Міносвіти щодо дебюрократизації школи та розвитку свобод освітян, зокрема, наказ від 27.05.2014 №648 та лист від 05.12.2014 №1/9-630 є недостатніми й такими, якими на практиці складно скористатися через несприйняття їх авторитетності місцевими органами управління освітою та шкільними адміністраціями.

Чинником, який найбільше впливає на вчительську свободу, названо «рівень заробітної плати», тоді як для адміністративного персоналу такими стали перевірки державними органами: санепідемстанція, пожежники, охорона праці тощо.

Разом з тим, найбільш впливовим агентом змін в освітній сфері респонденти визнали Міністерство освіти і науки.

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, ініціатори руху EdCamp пропонують створити робочу групу, до складу якої, окрім команди ініціативи, включити учителів закладів освіти різних типів, представників системи управління освітою різних рівнів, незалежних освітніх експертів та спеціалістів профільних відділів МОН.

Після цього, зусиллями робочої групи пропонується створити вичерпну офіційну документацію, що розвантажить, чітко регламентує та стримає шкільну звітність як для вчителів, так і для адміністрацій шкіл.

Зважаючи на те, що значна частина рішень щодо звітної документації ухвалюється на місцевих рівнях, в EdCamp пропонують супроводжувати імплементацію напрацювань робочої групи у пілотних регіонах, з метою подальшого поширення цього досвіду на всю Україну. Передбачається, що пілотування проектів відбудеться у Харківській і Львівській областях.

Також в EdCamp вважають за необхідне спланувати й запровадити систему моніторингу змін, щоб забезпечити можливість повідомлення та реагування щодо випадків порушення досягнутих рішень та запровадити електронний документообіг у кількох експериментальних навчальних закладах.