Український центр оцінювання якості освіти, підбиваючи підсумки цьогорічного ЗНО, зробив ще одне велике аналітичне дослідження – склав два переліки загальноосвітніх навчальних закладів.  До одного потрапили ЗНЗ, десять або більше випускників яких не подолали поріг «склав/не склав» зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури,до іншого – заклади, що можуть пишатись своїми випускниками, бо вони здобули по 200 балів із двох/трьох предметів.

Так, за інформацією УЦОЯО, дві ніжинські дівчини є абсолютними тріумфаторками цьогорічних інтелектуальних випробувань. Кожна з них за три тести ЗНО отримала 600 балів. Ніжинська гімназія № 3 та Ніжинська загальноосвітня школа I-III ступенів № 7 відтепер мають тримати марку й підтвердити репутацію й наступного року.

Звісно, для дівчат і для міста – це перемога, а для України, мабуть, це не досягнення – всього дві випускниці, які зуміли продемонструвати свої високі знання, – на всю країну. Проте, як кажуть, маємо, до чого прагнути. Якщо є бажання – мрії здійснюються.

За кількістю абітурієнтів, які отримали по 200 балів з двох предметів, попереду всіх Львівщина – цей показник становить 17. Крім того, регіон може зарахувати до своїх перемог ще один показник: Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при ЛНУ імені Івана Франка – єдиний навчальний заклад, що виховав аж трьох 400-бальників.

Далі – Київ. Столиця має 16 учасників ЗНО із найвищими балами з двох предметів. Серед них двоє закінчили Гімназію № 191 ім. П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов та ще двоє – Києво-Печерський ліцей №171 “Лідер”.

На третьому місці, за даними УЦОЯО, – Харківщина із 10 абітурієнтами, які наполегливо навчались і двічі отримали за це по 200 заслужених балів. Причому Харківська гімназія № 46 ім. М.В. Ломоносова має підстави пишатись своїми двома випускниками.

Четверте місце – у Дніпропетровщини, що має шестеро 400-бальників, п’яте – в Полтавської області – 5. Результати решти регіонів такі: Одещина – 4; Волинська й Івано-Франківська області – по 3; Донеччина, Житомирщина, Київщина, Миколаївщина, Сумщина, Тернопільщина, Херсонщина й Черкащина – 2; Закарпатська, Запорізька, Рівненська області мають по одному 400-бальнику.

Така статистика також дає привід для роздумів: чия заслуга в досягненні високих результатів – школи чи дітей, батьків і репетиторів? І чи є нормою, що на всю школу або на область, виявляється лише одна чи навіть і десятеро дітей з якісною освітою?

Щодо іншого переліку ЗНЗ, десять або більше випускників яких не подолали поріг
«склав/не склав» зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, то є цифри, що вражають. У деяких закладах, здебільшого в сільських школах, тестування з української мови та літератури не склало близько половини випускників.

Мабуть, таки потрібна оптимізація малокомплектних шкіл, що декларує МОН. Адже є школи, де навчаються всього по четверо учнів, а вчителі викладають по кілька різних предметів, кабінети не мають належного обладнання, комп’ютерів, Інтернету, часто в таких школах немає їдалень, а вбиральні розташовані надворі. Але оптимізація не має бути формальною. Просто переміщення школярів із довколишніх сіл до однієї школи – не вирішить питання. Ця школа має бути сучасною і за змістом, і за формою.

Та для підвищення якості освіти, крім подолання цих проблем, треба вживати й інших заходів – підвищувати мотивацію вчителя матеріально, заохочувати педагогів викладати в селі. Може, якщо всі учасники навчального процесу будуть зацікавлені в результаті, то  й підсумки ЗНО не будуть такими плачевними?

Ірина Залеська, 
Освітній портал “Педагогічна преса”