У цілому рівень знань абітурієнтів, які вони виявили під час зовнішнього незалежного оцінювання, є невисоким. Такі висновки містяться у доповідній записці Українського центру оцінювання якості освіти про рівень навчальних досягнень випускників за результатамизовнішнього незалежного оцінювання 2014 році, що буде розглянута Колегією Міністерства освіти і науки України 1 грудня.
        В УЦОЯО зазначають, що тільки 9 із 242 611 учасників ЗНО за виконання завдань тесту з української мови та літератури отримали максимальний тестовий бал. Із математики максимальний тестовий бал набрали 46 абітурієнтів, що складає 0,03% від їхньої загальної кількості. 25% учасників тестування з англійської мови і 13% ― з української мови та літератури  навіть не розпочали виконання відкритого завдання тесту.
      Іще гіршою є ситуація з тестами із біології, за виконання яких максимально можливу кількість тестових балів набрав лише 1 абітурієнт. З географії, світової літератури, французької, іспанської, російської мов максимальної кількості тестових балів не отримав жоден абітурієнт.
       У доповідній записці зазначається, що результати тестування абітурієнтів дають підстави стверджувати, що вони виявили недостатній рівень знань із ключових розділів змісту навчальних дисциплін. Так, учасники ЗНО з історії України продемонстрували низький рівень засвоєння історичних понять і термінів, не можуть встановити логіку історичних подій, виявити розуміння історичного процесу, причинно-наслідкові зв’язки між подіями та місцем певної події в загальному контексті.

В Українському центрі оцінювання якості освіти констатують, що абітурієнти, які складали тест із математики, найгірше розв’язують завдання з розділів алгебри, що вивчаються в 10–11-х класах (логарифми, похідна, інтеграл, комбінаторика, теорія ймовірностей, статистика). Близько 50% учасників тестування переплутали комбінаторне правило добутку з правилом суми. Лише половина учасників зовнішнього оцінювання змогла перевірити, чи є число коренем рівняння. Особливо складною є ситуація з виконанням завдань із геометрії. Лише половина абітурієнтів знає властивості вертикальних і суміжних кутів, третина ― змогла дати правильну відповідь на завдання, яке перевіряло знання тригонометричних співвідношень у прямокутному трикутнику та вміння їх використовувати для розв’язання типових задач.

Також в УЦОЯО повідомляють, що учасники зовнішнього оцінювання значно гірше виконують завдання тестів, що вимагають застосування, а не відтворення знань. Так, за географічними картами не змогли визначити відстань 18% абітурієнтів, азимут ― 17%.

Аналіз результатів виконання відкритого завдання з української мови та літератури дає підстави стверджувати, що дуже багато абітурієнтів не вміють будувати письмове висловлення, логічно викладати зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію. Натомість, вони максимально заплутано й безладно викладають свої уривчасті думки, не розуміючи, що власне висловлення є завданням із високим ступенем структурованості. Варто також зазначити вкрай низьку орфографічну, пунктуаційну, лексичну, граматичну та стилістичну вправність абітурієнтів.

Статистичні дані УЦОЯО свідчать, що рівень знань, які виявили випускники, котрі закінчили загальноосвітні навчальні заклади, розташовані в сільській місцевості, суттєво відрізняються від рівня знань їхніх міських ровесників.

Належний рівень знань своїх випускників забезпечують далеко не всі заклади так званого нового типу, котрі мають особливі умови фінансування та організації освітнього процесу: гімназії, ліцеї, колегіуми. Так, результати у діапазоні від 100 до 150 балів з української мови та літератури отримали лише 24% цьогорічних випускників гімназій; з математики ― 22% випускників ліцеїв; з історії України ― 34% випускників колегіумів. В УЦОЯО повідомляють, що навіть із іноземних мов, вивченню яких у цих закладах мала б приділятися особлива увага, результати не можна вважати позитивними. Так, із англійської мови результати в діапазоні від 180 до 199,5 балів показали лише 16% випускників гімназій, 14% ― випускників ліцеїв, 13% ― випускників колегіумів.

В УЦОЯО повідомили, що аналіз статистичних даних за період 2008-2014 років не дає підстав для висновків про покращення ситуації із поліпшенням рівня знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

"Такі результати зовнішнього незалежного оцінювання, на нашу думку, свідчать про серйозні стагнаційні процеси в системі загальної середньої освіти, які потребують негайного вирішення, у тому числі шляхом підготовки та прийняття комплексної Державної програми поліпшення якості загальної середньої освіти", - йдеться у доповідній записці УЦОЯО, що буде винесена на розгляд Колегії Міністерства освіти і науки України.

Для вирішення зазначених проблем в Українському центрі оцінювання якості освіти пропонують Колегії МОН ухвалити рішення про розробку проекту Концепції реформування системи зовнішнього незалежного оцінювання, що має визначити основні напрями реформування ЗНО.

Зокрема, в УЦОЯО пропонують передбачити суттєве розширення сфери застосування зовнішнього незалежного оцінювання у освітній системі України шляхом його запровадження для оцінювання результатів навчання, здобутих на всіх етапах загальної середньої освіти, освітніх програм молодшого бакалавра і бакалавра, а також у системах професійної сертифікації фахівців та атестації педагогічних працівників.

Також у концепції має бути передбачений поступовий перехід від використання в зовнішньому оцінюванні паперових носіїв інформації до комп'ютерних технологій, створення мережі навчально-екзаменаційних центрів, створення умов для неодноразового проходження зовнішнього оцінювання особами, які цього бажають.

В Українському центрі оцінювання вважають, що Концепція реформування системи ЗНО має передбачати зміну у методології формування та відбору завдань для сертифікаційних робіт зовнішнього оцінювання, а саме: забезпечення оптимального рівня складності сертифікаційних робіт; збільшення частки завдань, що визначатимуть рівень компетенцій та здатності використовувати набуті знання на практиці; розширення практики розроблення та впровадження сертифікаційних робіт різних рівнів складності тощо.

Пропонується запровадити практику поєднання складання державної підсумкової атестації особами, які здобувають загальну середню освіту, із зовнішнім незалежним оцінюванням із базових предметів.

Українським центром оцінювання якості освіти також запропоновано ряд інших кроків, які сприятимуть реформуванню системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні.

В УЦОЯО вважають доцільним залучити до розроблення Концепції реформування системи зовнішнього незалежного оцінювання вчених НАПН України, представників вищих навчальних закладів, педагогів-практиків, представників громадських організацій, що функціонують в освітній галузі. Після завершення роботи над проектом Концепції пропонується організувати її широке громадське обговорення.

У разі позитивного рішення Колегії МОН, Концепція реформування системи зовнішнього незалежного оцінювання має бути розроблена Українським центром оцінювання якості освіти до 1 травня 2015 року.